Автор: med1

З початком холодного осінньо-зимового періоду в дитинстві більшість з нас неодноразово від батьків чули фразу: “замерзнеш, захворієш, хто ж тебе лікувати буде”. Втім, чи справді для людського організму достатньо просто замерзнути, аби “підчепити” хворобу? 

“Українська правда. Життя” разом із сімейною лікаркою львівського амбулаторно-поліклінічного центру ТМО №1 Людмилою Марущак відповіли на це питання.

У матеріалі ви дізнаєтесь:

• як впливає холод на організм;
• чи захворіє людина, якщо сильно змерзла;
• що робити, коли змерз, щоб не захворіти та чого не можна робити;
• поради як запобігти замерзанню та гіпотермії.

Як холод впливає на людський організм

Коли на вулиці чи в приміщенні знижується температура, мозок людини посилає сигнали до наших кровоносних судин, щоб обмежити приплив крові до шкіри. Саме тому при охолодженні судини звужуються, аби зберегти тепло важливих органів, повідомляє Мedical News Today.

Звуження судин шкіри призводить до природного підвищення артеріального тиску, що є негативним для людей із захворюванням серця. Також збільшується частота сечовипускання, що може спричинити зневоднення, якщо втрачену рідину не замінити вживанням більшої кількості води.

Такі зміни можуть призвести до згущення крові, що підвищує ризик утворення тромбів і змушує серцево-судинну систему працювати інтенсивніше. Холод може сильно впливати на дихальну систему, бо повітря подразнює дихальні шляхи та викликає важке дихання, кашель і виділення слизу.

Чи застудиться людина, якщо змерзла

Застуда виникає тоді, коли знижується опірність організму до бактерій і вірусів, зазначає лікарка Людмила Марущак. Особливо це характерно для осінньо-зимового періоду. Саме тоді день стає коротший, зменшується кількість світла, випадає багато опадів, а температура повітря знижується.

За її словами, якщо людина в мокрому взутті та без рукавиць чекає на громадський транспорт у дощову погоду, то є велика ймовірність захворіти.

“Коли змерзання поєднується з вологою погодою та вітром, тоді воно спричиняє швидку втрату тепла з організму, збільшує ризик захворювання”, – пояснює лікарка.

Тривале перебування на холоді та недостатньо теплий одяг також може збільшити ризик переохолодження.

“Якщо вдома температура нижче 15°С, і ви ходите в спідній білизні чи просто дуже легко одягнені, тоді теж можна застудитись”, – каже Людмила Марущак.

Експертка зазначає, що змерзання не завжди призводить до застуди. Якщо людина є молодою, веде здоровий спосіб життя, правильно харчується, займається спортом та загартовується, тоді в неї менший шанс захворіти. Втім, є група людей, які входять у зону ризику.

Хто найімовірніше може застудитися після змерзання:

• люди з хронічними захворюваннями, включаючи серцево-судинні, респіраторні захворювання та діабет;
• літні люди, які погано харчуються чи живуть у неопалюваних приміщеннях;
• люди, які вживають алкоголь чи якісь психотропні речовини й перебувають на вулиці;
• туристи або ті в кого немає домівок, бо довгий час перебувають на вулиці;
• немовлята, які сплять у холодних кімнатах.

Що робити коли вже змерз, аби не захворіти

Коли людина вже сильно змерзла на вулиці через холодну погоду, тоді дуже важливо зігрітися, аби зменшити негативні наслідки для організму. Однак лікарка наголошує, що процес “зігрівання” має бути поступовим, щоб людина могла адаптуватися до нової температури та отримала менше негативних наслідків.

Тепле приміщення та сухий одяг

Для початку пошукайте тепле помешкання, куди можна зайти. За можливості вдягніться в зручний, але теплий та сухий одяг.

Обов’язково треба утеплити кінцівки, особливо ноги. Також варто накритись ковдрою чи теплими пледами. Крім цього, можна зігрітися за допомогою грілки для рук та ніг. Однак грілка не має бути гарячою, інакше вона може спричинити опіки.

Фізичні вправи

Спробуйте більше рухатись та зробіть легкі фізичні вправи. У такий спосіб ви розігрієте організм з середини та покращите кровообіг. Пам’ятайте, що не можна сильно перенапружуватись, наголошує сімейна лікарка.

Багато рідини

Потрібно випити теплий напій, наприклад, одну чи дві чашки гарячого чаю або кави.

Як щодо алкоголю? Адже ми часто бачимо, що у фільмах люди “зігріваються” ковтком бренді чи коньяку, та й в життя не раз чули пораду “треба випити, щоб стало тепліше”. Втім, Марущак зазначає, що це насправді міф.

“Багато людей полюблять в зимну пору зігріватись алкогольними глінтвейнами, але це категорично заборонено, бо лише зашкодить організму. Алкоголь тільки створює ілюзію тепла та комфорту. Насправді через розширення судин ви лише втрачаєте тепло, тому загроза переохолодження зростає”, – пояснює експертка.

Розтирання 

Сімейна лікарка радить робити легкий масаж замерзлих рук чи ніг. Однак потрібно робити це акуратно, щоб не травмувати клітини шкіри людини.

“Чула поради про те, що можна розтирати руки снігом, але цього робити ні в якому разі не можна”, – наголошує вона.

Тепла вода

За словами Марущак, можна набрати теплої води, але не гарячої, та поволі занурити кінцівки на кілька хвилин, а тоді витерти м’яким рушником. Після такої процедури на ноги варто одягнути сухі шкарпетки.

Але в жодному разі не варто лізти у гарячу ванну.

“Гаряча ванна при переохолодженні може бути небезпечною, оскільки може призвести до розширення кровоносних судин на поверхні шкіри, що може збільшити втрату тепла з організму. Це може загострити саме переохолодження”, – пояснює вона.

Сімейна лікарка зазначає, що ці всі способи допоможуть зігрітись при звичайному переохолодженні, щоб воно не перейшло у важкий стан  – гіпотермію.

“Саме тоді потрібна екстрена медична допомога, щоб врятувати людину. До народних методів, я б не радила вдаватися.  Все-таки у теперішній час існує хороша доказова медицина і кожен пацієнт має свого лікаря, до якого може звернутися”, – додає Марущак.

Гіпотермія: симптоми та ризики

Гіпотермія – це вже небезпечний патологічний стан, коли температура тіла знижується нижче 35°C. Тоді порушується кровообіг і робота внутрішніх органів, що загрожує життю людини.

Симптоми:

• Тремтіння;
• плутання свідомості та галюцинації;
• відсутність координації;
• невиразна мова;
• бліда, холодна та суха шкіра;
• губи можуть стати синіми або сірими;
• повільне дихання та пульс.

Людині з гіпотермією потрібна невідкладна медична допомога, але чим довше ви чекаєте, тим більше ускладнень виникне.

Гіпотермія може спричинити обмороження або відмирання тканин. У важких випадках гіпотермії виникає ниркова, серцева і дихальна недостатність, а також може стати причиною смерті.

Чи можна запобігти замерзанню та гіпотермії?

Уникнути замерзання можна, якщо дотримуватись звичайних порад. Наприклад, одягатись багатошарово:

• білизна (спідня білизна, шкарпетки, термобілизна);
• середній шар (светр, кофта тощо);
• верхній одяг (куртка, штани, шарф, шапка, рукавички).

У Міністерстві охорони здоров’я рекомендують на зиму обирати одяг із натуральних чи спеціальних матеріалів.

“Нижній шар одягу має відводити вологу, адже мокре тіло втрачає більше тепла. Середній шар утримує тепло. Верхній шар захищає від зовнішніх чинників – дощу, вітру та снігу. Він має бути з щільної вітронепродувної тканини. Що більше шарів одягу – то тепліше”, – кажуть в МОЗ.

Також не забувати шапку та шарф, бо через непокриту голову втрачається багато тепла. Закритими також мають бути і руки, тому новість рукавиці.

Людмила Марущак каже, що слід уникати діяльності, під час якої ви будете сильно потіти. Адже мокрий одяг під час низької температури спричинятиме більше вивільнення тепла.

“Потрібно одягатися, так щоб було комфортно, тримати ноги в теплі, носити зручне взуття, щоб воно вас не тиснуло”, – каже Людмила Марущак.

Дітей рекомендують одягати на один шар тепліше, ніж дорослого. Якщо ваші діти граються на вулиці, часто приводьте їх до теплого приміщення, щоб зігрітися.

Крім цього експертка наголошує на важливості правильного та збалансованого харчування.

“У ці пори року раджу пацієнтам приймати додатково вітамін D. Оскільки він виробляється під дією сонячних променів, а з продуктами харчуваннями не можемо отримати в достатній кількості”, – каже сімейна лікарка.

У МОЗ зазначають, що в зимові подорожі при наднизьких температурах не варто носити металеві прикраси.

“Метал охолоджується дуже швидко, і його контакт зі шкірою може призвести до обмороження окремих ділянок чи стати причиною холодових травм”, – пояснюють в міністерстві.

Стійкість бактерій до антибіотиків спричиняє більше смертей, ніж ВІЛ або малярія. Тільки у США щорічно виникає понад 2,8 мільйона інфекцій, стійких до протимікробних препаратів.

Стійкість до антибіотиків виникає, коли бактерії набувають здатності “перемагати” ліки, призначені для їхнього знищення. Стійкі інфекції складно лікувати, інколи – неможливо.

Але українців така загроза не зупиняє зловживати антибіотиками. Часом через незнання, часом – “про всяк випадок”.  

– Про зловживання антибіотиками говорять дуже багато. Але українці все ще активно безконтрольно їх приймають. Чому так відбувається?

– Розуміння, коли їх приймати, а коли категорично не можна,  є навіть не у всіх лікарів.

Що таке антибіотики? Олександр Флемінг синтезував в 1943 році пеніцилін, який долає бактерії, за що отримав Нобелівську премію. І на той час здавалося, що питання вирішене, тобто ми зможемо вбити будь-яку бактерію.

Але ще під час своєї Нобелівської промови Флемінг говорив, що при порушенні дозування та нерегулярному застосуванні антибактеріальних препаратів бактерії можуть ставати резистентними, тобто нечутливими до антибіотиків. Ми з вами живемо у той час, коли це вже колосальна проблема.

Рівень резистентності, тобто нечутливості бактерій до антибактеріальних препаратів в Україні є чи не найгіршим у всьому європейському регіоні. Це пов’язано з неправильним застосуванням антибіотиків.

Найяскравіший приклад, коли під час пандемії COVID-19 більше ніж у 90% випадків призначали антибіотики.

Лікар має розуміти, що таке антибактеріальний препарат, і що він діє на бактерії, а не на вірус COVID-19.

– У чому шкідливість застосовування антибіотиків?

– Мільйони, мільярди бактерій живуть в нашому організмі. Частина бактерій, контактуючи з антибактеріальними препаратами, звісно, вмирає, а частина пристосовується, тому що вони також хочуть жити.

Ці мікроби розмножуються, наприклад у кишківнику. Чому говорю про кишківник? Тому що Ешерихія колі (кишкова паличка), Клебсієла пневмонії (паличка Фрідлендера) – це типові мешканці нашого шлунково-кишкового тракту і представники родини ентеробактерій. Вони вже взагалі не чутливі до антибіотиків.

Навіть сучасні антибіотики, які з’явилися декілька років тому на фармацевтичному ринку, вже не діють на паличку Фрідлендера.

– В Україні існує традиція – випити антибіотик про всяк випадок. Чи може людина самостійно зрозуміти, що їй потрібен антибіотик?

– Дуже невелике коло інфекційних бактеріальних захворювань можна визначити за симптомами. Вірусна інфекція може мати ті ж клінічні прояви. У більшості випадків потрібно робити аналіз крові. Це не стовідсоткова гарантія, але якщо ми бачимо підвищення рівня лейкоцитів та зміну деяких інших показників, це говорить про бактеріальну причину недуги.

Також можна здати аналіз на прокальцитонін (біомаркер для діагностики бактеріальних інфекцій). Це буде дешевше, ніж без потреби лікуватися антибіотиком. Тобто прості дослідження можуть дозволити встановити причину хвороби і допомогти прийняти рішення щодо застосування антибіотиків.

На превеликий жаль, частина лікарів первинної ланки досі вважають, що при підвищенні температури понад 38°C протягом трьох днів навіть в епідсезон, коли відбувається суттєве зростання вірусних інфекцій, через три дні треба призначати антибіотики. Але це не так.

– А які ще можуть бути наслідки, окрім резистентності, для людського організму при вживанні антибіотиків?

– Все просто. Царство небесне, вічний покой. Чим більше людина приймає антибіотиків, тим більше резистентних штамів з’являється. І коли в людини дійсно виникає бактеріальне ускладнення під час іншого захворювання, при ослабленні імунітету, при потраплянні до лікувального закладу ризик смерті зростає у 2-4 рази. Це показує величезна кількість клінічних досліджень.

Знову ж таки, важливий момент, про який ще Флемінг говорив – при застосуванні антибактеріальних препаратів дуже важливо дотримуватися дозування, часу між прийомами.

Важливо, щоб у крові підтримувалася відповідна концентрація антибіотика. Якщо препарат треба пити через кожні 8 годин, але ми пропустили один прийом, що відбувається? Концентрація антибактеріального препарату в крові знижується. І тут бактерії – “ура”, починають швидко розмножуватися, тому що концентрація їх не вбиває. Частина, може, гине, але інші швидко розмножуються – їм теж хочеться жити.

– Чим відрізняються сучасні антибіотики від того самого пеніциліну?

– Сучасні антибіотики, якщо говорити просто, це антибактеріальні препарати, які містять у своїй структурі певні речовини, що захищають структуру антибіотика від руйнування ферментами бактерій, які надають бактеріям резистентності.

Але, на превеликий жаль, ми маємо з кожним десятиліттям все менше і менше нових антибіотиків. Якщо, наприклад, у 80-ті роки минулого століття створили 16 нових антибіотиків, то на кінець 2022 року з’явилося всього чотири нових, і то насправді вони не дуже нові, просто їхній хімічний склад є більш ефективним.

– Є також усталена думка, що при ангіні і циститі потрібно лише лікування антибіотиками. Власне, тому їх люди обирають самостійно. Чи завжди це так?

– Це, по-перше, не завжди так, тому що ангіна може бути викликана не завжди бактеріями, а й вірусами, так само як і цистит. Тому слід звернутися до лікаря, здати прості аналізи.

Знову-таки, якщо ви вживали певні препарати протягом останніх 3-6 місяців, лікар може змінити групу антибіотиків, щоб уникнути ризику резистентності. Тобто в будь-якому випадку слід звернутися до лікаря, підтвердити бактеріальне походження захворювання і тоді вже приймати чи не приймати антибіотики.

– Тобто поширена думка про те, що якщо мені минулого разу виписали антибіотик, я можу його приймати наступного разу, бо він мені підходить, не працює?

– Це скоріш за все буде хибною думкою. Але питання у періоді. Якщо це було 15 років тому – вам можуть призначити той самий антибіотик. Якщо це було не так давно, 3-6 місяців тому, то дійсно є імовірність, що бактерія буде нечутлива до препарату.

– Тобто інформацію про антибіотики, які нещодавно вживали, варто зберігати, але це не йдеться про десятки років?

– Так, це декілька місяців.

– Чи потрібно приймати пробіотики після антибіотиків?

– Якщо ви дуже хочете підтримати фармбізнес, то потрібно. Це, звісно, жарт. Показання для застосування пробіотиків одне – це антибіотикоасоційована діарея. Антибіотики можуть вбивати зокрема “нормальні” бактерії, які живуть в кишківнику, що і спричиняє діарею. Але такі наслідки може діагностувати лише лікар та призначити відповідні препарати. В іншому разі пробіотики приймати не потрібно.

– Чому в людини може траплятися алергія на антибіотики?

– Якщо порівнювати різні лікарські засоби, то дійсно, на антибіотики частіше буває алергія. Найчастіше на В-лактамні антибіотики на пеніциліни.

Пацієнту варто пам’ятати, на який саме препарат була алергія та як вона проявлялася. Це дуже важливо, тому що наступне введення того ж препарату чи препарату з однієї групи може призвести до набагато тяжчих наслідків. Важливо обов’язково повідомляти про алергію лікарю або медичній сестрі. Тоді вам можуть призначити антибактеріальний препарат іншої групи.

– Чи змінилася в Україні ситуація з неконтрольованим вживанням антибіотиків після введення електронних рецептів?

– Проблема залишається, але важко сказати, наскільки вона змінилася, тому що резистентність зростає досить стрімко. У госпітальних умовах резистентність бактерій перевищує 50% до понад трьох груп антибіотиків. Це катастрофічні цифри.

Зараз наших захисників, яких ми відправляємо за кордон на лікування, європейські госпіталі просто ізолюють, тому що такої бактеріальної флори, яка виділяється від наших поранених, в Європі практично немає. Я вже говорив, що показники резистентності в нас чи не найгірші.

– Який міжнародний досвід боротьби з цією проблемою? Можливо, є конкретні кейси, які Україна запозичає?

– Ми напрацьовуємо національну стратегію. Була попередня стратегія, термін дії уже закінчився. Тісно співпрацюємо з міжнародними партнерами щодо ймовірних шляхів вирішення проблеми.

Основні заходи – це застосування антибіотиків лише за показаннями. Це запровадження заходів жорсткого інфекційного контролю, відсутність вільного доступу до антибактеріальних препаратів і, що дуже важливо, це обмеження використання антибіотиків у сільському господарстві – і в рослинництві, і у тваринництві. Це також має величезне значення щодо розповсюдження рівня резистентності.

Десятки тисяч тонн антибактеріальних препаратів використовуються у світі щороку саме у сільському господарстві. І тут також потрібен контроль. Наразі навряд чи він існує в Україні у немедичній сфері.

– Чому антибіотикорезистентність ще небезпечніша саме під час війни?

– Порушуються логістичні маршрути, принципи інфекційного контролю, порушується можливість застосування регулярного, постійного антибактеріальних препаратів. І фактор будь-якого збройного конфлікту, звичайно, війни в тому числі, є за визначенням одним із факторів розповсюдження резистентності.

– Який зв’язок між війною та антибіотикорезистентністю? 

– Переважно бійці на полі бою заражаються тими бактеріями, які чутливі до антибіотиків.

– Також Міністерство охорони здоров’я цьогоріч видало нормативний акт, який передбачає використання простих антибіотиків при бойовій травмі. Чому? Тому що для переживаної більшості поранень достатньо використання цефалоспоринів першого покоління, якщо ми говоримо про поранення черевної порожнини, грудної клітини з пошкодженням стравоходу тощо.

А от ті випадки, коли зі старту починають лікувати трьома-чотирма антибактеріальними препаратами поранених, коли немає жодної імовірності того, що рана забруднена резистентними або полірезистентними збудниками, якраз і призводить до появи резистентних бактерій.

– Ви вже називали декілька інфекцій, які практично не лікуються антибіотиками. Які ще бактерії важко піддаються лікуванню?

– Найбільш проблемні збудники – це Ацинетобактер бауманії, це Клебсієла пневмонії, Ешерихія колі і Паличка синьогнійна. Вони мають найвищий рівень резистентності не лише в Україні, але й у всьому світі. Ці бактерії можуть спричинити цілий спектр захворювань: від кишкових та урологічних інфекцій до запалень ран і гнійних процесів в організмі.

Пневмокок, основний збудник пневмонії, вже має резистентність 10%-25% навіть у країнах Європи до синтетичних пеніцилінів, чого не було 5 років тому.

– А чи є середовища, де їх найбільш імовірно підхопити?

– Найчастіше це відділення інтенсивної терапії. Але сьогодні їх також можна підхопити і у позалікарняних умовах.

Рекомендації для запобігання інфекціям та росту антимікробної резистентності дуже прості і знайомі кожному: дотримання гігієни, постійне спостереження за станом власного здоров’я та прийом лікарських засобів лише після спілкування з лікарем. Якщо вже пацієнту призначено антибіотики – необхідно дотримуватись графіку прийому та не припиняти прийом до кінця курсу.

Вже у 2050 році антибіотикорезистентність може забрати до 10 мільйонів життів щороку. Це означає, що ми можемо побачити, як від пневмонії помирають наші онуки.

Життя в постантибіотикову еру означає, що нам доведеться забути про багато досягнень медицини, адже без антибіотиків навіть найпростіші операції знову стануть смертельно небезпечними. Цього не можна допустити.

Фізичне та сексуальне насильство в умовах повномасштабної війни в Україні залишається однією з найбільш чутливих і гострих проблем, що потребує своєчасного реагування та підтримки від кваліфікованих фахівців.

Втім, насилля може проявлятися не лише у застосуванні фізичної сили та чинитися ворогом, воно не обирає вік та стать, і може будь-де спіткати кожного із нас. Часто людям, які зазнали насильницькі дії над собою, важко наважитися на те, щоб звернутися за допомогою через страх відчути осуд. Проте, отримати вчасно допомогу є надзвичайно важливо!

Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Щороку в цей день у різних країнах по всьому світу розпочинається акція «16 днів проти насильства»:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

6 грудня – Міжнародний день волонтера

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

20 жовтня  2023 року –  Всесвітній  та  Всеукраїнський  день  боротьби  з  раком  молочної  залози (РМЗ). У  багатьох країнах з жінками проводиться активна просвітницька робота: лікарі-онкологи, громадські організації та органи влади акцентують особливу увагу на профілактиці та боротьбі з РМЗ.

Рожева стрічка — міжнародний символ, який використовують особи і організації, залучені до руху з інформування суспільства про рак молочної залози. Головна мета ініціативи «Рожева Стрічка» — поширення інформації про рак молочної залози шляхом:  зменшення ризику виникнення хвороби завдяки самодіагностиці;  інформування про різноманітні методи лікування; надання підтримки і допомоги під час реабілітації.

Рак молочної залози – одне з найпоширеніших онкологічних захворювань у жінок в усьому світі. Сьогодні в Україні ця хвороба входить до трійки профільних захворювань, посідаючи друге місце після органів травлення в структурі онкозахворювань. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) рівень захворюваності на рак молочної залози постійно зростає. Україна – не є винятком. Щорічно в Україні на РМЗ хворіють близько 15 тисяч жінок, помирають — близько 5 тисяч.

Вже у віці 18–24 роки рак грудної залози має третє місце у структурі захворюваності українок (10,8%), а з 30 до 74 років він стало лідирує (27,6–20,6%). У структурі смертності від раку жіночого населення рак грудей переважає у вікових групах 30–54, 55–74 та 75+ років і складає 24,5%, 20,6% та 18,5% відповідно.

  За даними Інституту раку, кожна 7-8 жінка має проблеми з грудними залозами, але до лікарів звертається занадто пізно: при першому огляді у чверті жінок виявляють метастатичні стадії хвороби, які лікувати надзвичайно важко. 

Рак молочної залози розвивається в жіночому організмі через безліч факторів:

• родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра, тітка), які хворіли на рак грудей;
• відсутність вагітностей та пологів;
• перша вагітність у 30 років і старше;
• вік старше 40 років;
• ранній початок менструацій — у віці до 12 років;
• пізня менопауза — після 55 років;
• безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі;
• цукровий діабет;
• надмірна вага та ожиріння;
• куріння;
• зловживання алкоголем;
• гіпертонічна хвороба;
• перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
• вплив джерел радіації;

• рак може розвиватися після отримання травм грудей; у місцях пошкодження залозистої тканини з’являються новоутворення, які згодом можуть перерости до злоякісного характеру.

За даними ВООЗ, 21% усіх випадків смерті від раку молочної залози у світі спричинено вживанням алкоголю, зайвою вагою і ожирінням, а також фізичною інертністю.

В Харківській області в 2022 році було зареєстровано 233 нових випадків захворювань, в 2021 р. – 995. Відповідно показник захворюваності на 100 тис. жіночого населення склав – 16,8 (2021 р. – 70,8). Кількість жінок, які перебувають на «Д» обліку з приводу РМЗ, становила 14833 проти 14494 в 2021 році. Відповідно показник поширеності склав 1071,3 на 100 тис. жіночого населення, проти 1032,0 в 2021 році.

Змінити ситуацію допоможе раннє виявлення хвороби, адже рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.

ДІАГНОСТИКА РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

• Обстеження і огляд у лікаря є первинним методом діагностики захворювання. Якщо виявлені причини для занепокоєння, лікар призначає лабораторні та інструментальні методи дослідження, а саме:

• Мамографія та дуктографія (різновид мамографії з використанням контрастних речовин)
• УЗД
• МРТ
• лабораторні тести виділень з соска
• біопсія
• аналіз крові на гормони

          Рак молочної залози належить до «візуальних» форм раку. Фахівці стверджують, що кожна жінка, витративши 10-15 хвилин щомісячно, може запобігти трагедії. А для цього кожна жінка не рідше одного разу на місяць повинна самостійно обстежувати молочні залози. 

   Техніка самостійного проведення самообстеження молочних залоз.

Огляд молочних залоз рекомендовано проводити 1 раз на місяць на 7–9 день із першого дня менструації або на 2–3 день після менструації. Під час менопаузи варто проводити дослідження щомісяця в 1-й день місяця. 

1. Стати перед  дзеркалом. Оглянути молочні залози. Зверніть увагу на навність  будь – яких змін форми грудей, зовнішній вигляд шкіри та сосків.
2. Підняти руки за голову і оглянути  обидві грудні залози.
3. Правою долонею пропальпірувати  ліву молочну залозу кінчиками  великого і вказівного пальців, стиснути сосок, звернути увагу на наявність виділень та їх характер. Пропальпірувати ліву підпахвинну та ліву надключичну ділянки. Таким же чином обстежити праву молочну залозу.
4. Якщо залоза великого розміру, її необхідно підтримувати знизу лівою рукою – ліву, правою – праву, а долонею протилежної руки по черзі пропальпірувати молочні залози.
5. Лежачи на спині, ліву руку треба покласти за голову, а долонею правої руки  обстежити  ліву молочну залозу. Таким чином треба обстежити і праву молочну залозу.

     У разі виявлення будь-яких підозрілих змін у молочних залозах необхідно звернутися до лікаря.

Кожну жінку мають насторожити:

• припухлість, твердий вузол, ущільнення;
• набряк, локальне підвищення температури, почервоніння або потемніння шкіри;

•  зміна розміру або форми молочних залоз;
•  заглиблення або зморщення шкіри;
•  свербіж, виразки або висипи на сосках;
•  западання соска або іншої частини грудей; 
•  раптові незвичні виділення із сосків; 
•  поява постійного болю в одній ділянці;
•  збільшення лімфатичних вузлів під пахвами.

     У сучасній медицині застосовується комплексна терапія раку молочної. Основне лікування раку молочної залози полягає в оперативному втручанні. 

     До додаткових методів лікування належать:

• Променева терапія. Вона полягає в тому, що на новоутворення впливає іонізуюче випромінювання. Призначають терапію після операції. Вона дозволяє знищити в організмі ракові клітини, які залишились після операційного втручання.
• Хіміотерапія. Вона може проводитися як до, так і після операції, в залежності від конкретного випадку. Полягає у використанні препаратів, які вбивають ракові клітини. До операції хіміотерапію проводять з метою зменшення пухлини, якщо її розмір не дозволяє проводити хірургічне втручання.

• Гормонотерапія – не нове в лікуванні раку молочної залози віяння, але якщо раніше її використовували як самостійний метод, то зараз доведена більша ефективність її в поєднанні з іншими методами. Гормональне лікування сприяє зниженню ризику рецидивів у майбутньому і незамінне при неоперабельній пухлині: в такому випадку гормони контролюють її зростання.

  Зараз під час війни важливо пам’ятати, що хвороби ніхто не відміняв. Навпаки, коли відбувається багато стресових подій, це все відображається в нашому організмі. Тому жінкам не треба нехтувати своїм зоров’ям. Проходьте плановий огляд у мамолога. Це такі прості речі, які бережуть вам життя. 

  Звичайно може бути питання, а куди ж йти щоб пройти перевірку. Для цього  

необхідно звернутися до сімейного лікаря, який випише направлення на проходження діагностики.

      Знайти медичні заклади, які надають допомогу за напрямом «Онкологія», можна на сайті НСЗУ – відкрити розділ “Е-дані” за посиланням https://edata.e-health.gov.ua/e-data та обрати “Аналітичні панелі (дашборди)”. Далі потрібно відкрити дашборд “Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій”. На третій сторінці у полі фільтрів оберіть область або населений пункт, а в  “Групі послуг” –  пакети  «Мамографія», «Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах», «Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та  амбулаторних умовах». Дашборд покаже всі заклади, які мають договір на пакет, а також їх контакти.

         Якщо не маєте можливості скористатись пошуком через дашборд, зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор підкаже найближчий медзаклад із договором. 

       Онкологічна допомога увійшла в перелік тих лікувальних процесів, фінансування яких повністю забезпечується державою. В процесі реформування системи охорони здоров’я НСЗУ поліпшило фінансування онкологічної допомоги, включивши її в Програму медичних гарантій, тож для українців вона безоплатна.

       Станом на 17 жовтня 2023 року  підприємствами/закладами охорони здоров’я Харківської області і м. Харкова укладені договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом:

• Мамографія – 32 підприємства/заклади. 
• Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та  амбулаторних умовах – 8 підприємств/закладів.
• Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах – 1 підприємство/заклад.

        Питання профілактики та лікування раку молочної залози у структурі онкологічної захворюваності включено до заходів комплексної обласної програми «Здоров’я Слобожанщини» на 2023 – 2025 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 24 грудня 2022 року № 464-VIII. Програмою, зокрема, передбачено широке висвітлення проблеми раку грудної залози у засобах масової інформації, інформування жінок щодо профілактики онкологічних захворювань, можливостей діагностики та лікування раку грудної залози в сучасних умовах; удосконалення методів діагностики злоякісних новоутворень та спеціального лікування онкологічних хворих, у тому числі шляхом скринінгового обстеження жінок для раннього виявлення патології грудної залози, зниження рівня занедбаності та смертності від раку грудної залози, забезпечення масових обстежень на сучасному діагностичному обладнанні (мамографічних та ультразвукових комплексах)  забезпечення своєчасного виявлення раку на всіх рівнях надання медичної допомоги; ведення реєстру осіб, які належать до груп підвищеного ризику виникнення онкологічних захворювань, з метою їхнього оздоровлення, диспансерного спостереження та лікування; забезпечення лікарськими засобами хворих, які страждають на онкологічну патологію, для проведення хіміотерапії за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів Харківської області, у межах реальних можливостей, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

З метою профілактики кожна жінка може звести до мінімуму всі чинники ризику захворювання на рак

• регулювання маси тіла;

• відмова від паління, зведення до мінімуму вживання алкоголю;

• регулярне статеве життя, перші пологи не пізніше 28-30 років, годування дитини груддю не менше року, уникнення абортів;

• своєчасне лікування гінекологічних патологій, контроль за прийомом гормональних контрацептивів;

• лікування цукрового діабету, захворювань печінки та щитоподібної залози;

• запобігання впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища, уникнення стресів.

          Раннє виявлення раку – запорука його повного вилікування!

8 липня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з алергією, який вперше був проведений в 2005 році за рішенням Всесвітньої організації алергії і Всесвітньої організації імунопатології. В 2023 році темою цього Дня обрано: «Дитяча харчова алергія».  

Від різних форм алергії сьогодні страждає приблизно кожен третій житель нашої планети. Кожна третя дитина в країнах Європи страждає алергією, а кожен десятий – на бронхіальну астму. При цьому кожне десятиліття кількість хворих на алергію подвоюється. Це, за прогнозами фахівців, призведе до того, що в найближчі роки більше 50% населення Землі страждатиме від алергічних захворювань. 

За даними статистики в м. Харкові за 1 квартал 2023 р. вперше зареєстровано хворих: 

 – атопічний дерматит – 140 серед дорослого населення, 61 серед підлітків у віці 15-17 років і 256 серел дітей до 14 років; 

 – на бронхіальну астму – 346 дорослий, 0 підлітків та 25 дітей; 

 – алергічний риніт – 377 випадків серед дорослого населення, 86 підлітків та 182 дитини. 

Алергією називається стан підвищеної чутливості організму по відношенню до певної речовини або речовин (алергенів), що розвивається при повторному впливі цих речовин. Механізм алергії полягає в утворенні в організмі комплексів антиген-антитіло, які в свою чергу викликають викид клітинами біоактивних речовин (гістаміну та інших медіаторів запалення таких як серотонін, цитокіни, простагландини) і далі весь каскад їх впливу на організм. В результаті алергічної реакції нормальна захисна функція імунної системи перетворюється в деструктивну, пошкоджуючи власні тканини. 

До найбільш поширених алергенів відносяться: 

1. Побутові алергени: пил, в якому знаходяться мікроскопічні пилові кліщі і продукти їх життєдіяльності; цвілеві гриби; сухий корм для акваріумних рибок (дафнії); перо подушки; таргани і продукти їх життєдіяльності; 
2. Пилкові алергени: злакові (пилок тимофіївки, овсяниці); бур’ян (амброзія, пилок полину); дерев (пилок берези, вільхи, ліщини, клена, дуба). 
3. Харчові алергени: морепродукти (раки, креветки, мідії та ін.), молоко, яйця, злаки, мед, полуниця, цитрусові, шоколад, горіхи, кунжут і багато інших харчових алергенів. 
4. Епідермальні алергени: шерсть, слина, лупа, пух, перо. 
5. Лікарські алергени: антибіотики (ампіцилін, амоксицилін, цефаклор і ін.), анестетики. 
6. Фізичні фактори: вітер, тепло, холод, механічні подразнення. 

Зовнішні симптоми алергії – це результат дії біоактивних речовин, які при алергічній реакції виділяються в кількості, що в сотні разів перевищують норму.

Алергія може проявлятися місцевими реакціями або мати загальний характер. 

До місцевих симптомів відносяться: 

 – набряк слизової носа, чхання, рясні виділення з порожнини носа (алергічний риніт), 

 – сльозотеча, печіння, свербіж, почервоніння і набряклість очей і шкіри навколо очей, відчуття наявності стороннього тіла в очах (алергічний кон’юнктивіт); 

 – відчуття першіння в горлі, утруднений вдих, напади задухи, свистяче дихання, задишка, кашель при алергії, найчастіше сухий, надсадний. 

 – відчуття закладеності вух і зниження слуху через порушення дренажу євстахієвої труби; 

 – висип, почервоніння, свербіж шкіри в місці контакту з алергеном, можливо, також екзема (контактний дерматит); 

 – нудота, біль у області живота, метеоризм, діарея (харчова алергія).

У деяких випадках алергічна реакція може набувати системний характер та викликати стани, які небезпечні для життя: набряк Квінке та анафілактичний шок. При набряку Квінке розвивається набряк язика, піднебіння і гортані, що може привести до задухи. У разі анафілактичного шоку різко знижується артеріальний тиск, порушується кровопостачання життєво важливих органів, відзначається утруднене ковтання, різка блідість шкірі, холодний липкий піт, запаморочення, втрата свідомості. Це стани, які при відсутності невідкладної медичної допомоги призводять до летального випадку.

Для виявлення чинників, що провокують розвиток алергії, проводяться тести, які поділяються на: тести на шкірі, слизових оболонках (in vivo) та тести, засновані на визначенні реакції сироватки крові при взаємодії з алергеном (in vitro). 

Для уникнення розвитку алергічних реакцій необхідно мінімізувати контакт з алергенами, а саме: 

1. Не  вживати в їжу продукти, що містять сильні алергени, такі як коров’яче молоко, яйця, риба, горіхи, цитрусові, фрукти і овочі червоного і помаранчевого забарвлення та ін. 
2. Своєчасно і ґрунтовно лікувати соматичні захворювання (гастрити, дискінезії жовчовивідних шляхів, дисбактеріози кишечника, хронічні тонзиліти і т.д.). 
3. Вживати тільки ті медикаменти, які призначені лікарем, оскільки безконтрольний і у великій кількості прийом препаратів, особливо антибіотиків і жарознижуючих може сприяти розвитку алергічних реакцій. Доведено, що прийом 3 і більше медикаментів одночасно, збільшують ймовірність розвитку алергії до 25%, якщо більше 5 медикаментів – до 50%. 
4. Кімната людини, що страждає алергією, не повинна мати вовняних килимів і ковдр, пір’яних подушок, м’яких іграшок, книги повинні бути на полицях за склом і т.д. 
5. Перш ніж заводити будь-яку домашню тварину, потрібно обов’язково перевірити, чи немає алергії на його шерсть.
6. По можливості відмовтеся від прогулянок на природі вранці та вдень, коли дерева і рослини виділяють найбільшу кількість пилку; не виходьте з будівель у спеку та вітряну погоду; здійснюйте прогулянки у похмурі та дощові дні; користуйтеся на вулиці сонцезахисними окулярами; після повернення додому прийміть душ, промийте ніс та очі.

У кожної людини алергія індивідуальна, тому важливо своєчасно розібратися в її причинах, що має значення для ефективного лікування і профілактики алергічних хвороб.

У м. Харкові на базі алергологічного відділення КНП «Міська клінічна лікарні №27» ХМР (вул. Пушкінська, 41) надається стаціонарна і ургентна допомога дорослому населенню з гострою кропив’янкою, набряком Квінке, анафілактичним шоком, приступом бронхіальної астми. Допомога дитячому населенню надається в алергологічному відділенні КНП ХОС «Обласна дитяча клінічна лікарня №1», розташованому за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 337а.